Ольга Донцова

Карпати… Зелені Карпати! Ви чарівні взимку, коли великі вершини вкриті іскристим снігом. Ваша невимовна краса і восени, коли між зеленню смерек виблискують золотом могутні буки і білокірі берізки. Але весною і літом ви, мабуть, найкращі. На фоні безмежної блакиті голубого неба стоять стрункі високі смереки. Рівні, величаві, тягнуться вгору, ближче до сонця, все далі у вись. Чарівна краса лісів, що вкрили стрімкі вершини гір, привертає увагу сотень туристів із різних кінців нашої країни і зарубіжжя. Серед таких чарівних місць знаходиться с. Синевирська Поляна.

Найвисокогірніше село Синевирська Поляна (до 1929 року Вишній Синевир) розташоване у верхів’ях річки Тереблі на висоті 860 м над рівнем моря за 27 км від районного центру Міжгір’я і за 65 км від залізничної станції Воловець. Перша писемна згадка про село знаходиться в документах 1715 року.

Із визначних місць можна назвати церкву Покрови Пресвятої Богородиці, побудовану 1826 року. У центрі села також знаходиться пам’ятник воїнам-визволителям. На обеліску Слави викарбовані прізвища 26 загиблих у війні односельчан. Саме тут у роки Великої Вітчизняної війни проходила відома “Лінія Арпада” – військово-оборонна система німецької армії та союзників. Між селами Синевир і Синевирська Поляна і досі знаходиться понад сто залізобетонних бункерів, які добре збереглися з тих часів.

У селі функціонує лікарська амбулаторія сімейного типу, ЗОШ І-ІІІ ступенів, лісництво. Село відоме ще й тим, що тут народжуваність значно переважає смертність, кожна сім’я по сучасним міркам багатодітна. Тут же проживають найстарші мешканці області.

Але справжньою перлиною, природним чудом, є озеро Синевир, яке поетично нарекли Морським оком. Озеро, разом із селом, розташовані на території Національного природного парку “Синевир”, створеного 1989 року на площі 40400 га. Озеро Синевир, що знаходиться на висоті майже 1000 м над рівнем моря, належить до типу завальних. Воно утворилося біля 10-11 тис. років тому, внаслідок потужного обвалу-зсуву корінних пісковиків, що зірвалися з південного схилу гори Красної і перекрили прадавню долину Синевирського потока. Протяжність обвалу-зсуву – 400 м, ширина – біля 250 м. Рівень води в озері постійно змінюється у відповідності до припливів води з трьох постійних і тимчасових потоків. Амплітуда коливання води складає 4,0 – 4,5 м, відповідно, змінюється площа водного дзеркала від 4,45 до 7,58 га. Найбільша глибина – від 19 до 23,5 м, алеточна глибина озера, кажуть, так і не виміряна до цих пір. Проточність озера забезпечується Синевирським потоком, що витікає 350 м західніше озера з-під обвал-зсуву, на 60 м нижче рівня позначки його гребня. Кількість води, що витікає з озера, функціонально зв’язана з її припливом, тобто озеро є системою, що саморегулюється. Вода у Синевирському озері прісна і належить до гідрокарбонатно-сульфатних. Температура води в озері досить низька, навіть влітку, - від 1,56 С до 0,18 С. В озері водяться такі риби, як гольян, бабець-головач, харіус, форель райдужна, форель річкова та рак річковий.

Багато неймовірно красивих легенд оточують Синевир. Розповідають про кохання двох молодих людей Синь та Виру, батьки яких були проти їх любові, що і загубило закоханих. По мотивам таких легенд на честь кохання Синь та Виру було встановлено дерев’яну скульптуру, біля якої останнім часом щорічно відбувається Всеукраїнській мистецько-пісенний фестиваль “На Синевир трембіти кличуть!”

Невимовно красива природа, кришталево чисте гірське повітря, багаті традиції та гостинні люди – таким є дивовижний край легенд, край, де знаходиться с. Синевирська Поляна.